0  
--------
Відповідно до ст. 141 "1) Мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини.... 2) Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на їхній обсяг прав і не звільняє від обовязків щодо дитини".
--------
Батько дитини був зобовязаний на підставі рішення суду і цілком обгрунтовано сплачувати аліменти. Це його обовязок. Крім того, якщо протягом певного часу він ухиляється він сплати аліментів то передбачена кримінальна відповідальність.
ВАШІ СИЛЬНІ СТОРОНИ:
1) Кожні його наступні любі дії будуть погіршувати його репутацію та становище і це може бути використане проти нього у суді, а саме:
а) відповідно до ст. 164 “Кримінального Кодексу України” за злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).... карається.... обмеженням волі на строк до 2-х років”, а повторне порушення цієї статті карається обмеженням волі до 3-х років.
Ключовим поняттям у даній статті є “злісне ухилення” від сплати аліментів. Доказами можуть буди довідки від виконавчої служби, а ТАКОЖ ЦЕЙ ЛИСТ, оскільки в ньому він зазнає в основному СВОЮ ПРИНЦИПОВУ ПОЗИЦІЮ щодо несплати аліментів, але ніяк не своє сктутне матеріальне становище або інші оставини матеріального характеру. ТАКИМ ЧИНОМ бувший соловік ніби сам підписався під свідченнями проте себе і це ви можете використати під час спілкування з ним.
2) Можете сказати, якщо він буде погрожувати вам, то ви подасте додатковий позов в суд про стягнення неустойки, пені за несплату аліментів – 1% від суми боргу за кожен день прострочки. За 4 роки виходить дуже кругленька сума. ТАКИМ ЧИНОМ його забовязання не зникають, а тільки збільшуються.
3) Для того, щоб він забрав о себе дитину мусить бути розглянутий позов у суді “Про встановлення місця проживання дитини”, а це питання розглядається за участю Органу опіки та піклування. Суд візьме до уваги матеріальне становище батька. АЛЕ якщо він на протязі такого тривалого часу не сплачував аліменти, то питання поліпшення житлових і життєвих умов для дитини – це нонсенс. Суд навряд чи прийме рішення про встановлення факту проживання дитини з батьком, адже мають бути ВАГОМІ причини щодо постановення такого рішення. Крім того, якщо дитині виповнилось 10 років, то її думка також береться до уваги, якщо 14 років – думка дитини є ключовою. (ст. 160 Сімейного Кодексу України).
3) Якщо він далі буде діяти у тому з дусі (не допомагати дитині і тиснути на вас) – можна ставити питання про позбавлення його батьківських прав.
4) Якщо він далі буде продовжувати у тому ж дусі - можна ставити питання про повторне притягнення його до кримінальної відповідальності.
ТАКИМ ЧИНОМ, вищенаведені тези можуть використані у спілкуванні з батьком. Крім того слід таком йому сказати, що єдиний для нього вихід є почати платити аліменти, оскільки всі його БУДЬ-ЯКІ дії, в тому числі по залякуванню вас є діями не на його користь, суд НЕ прийме рішення про передачу йому дитини, оскільки у Вас вже Є достатньо доказів, щоб це довести у суді.
|
