0  
Частина перша статті 105 КЗпП передбачає суміщення професій (посад), тобто можливість виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.
Чинне законодавство України не повною мірою регулює питання роботи за суміщенням професій (посад). У зв’язку з цим щодо питань суміщення, крім законодавства України, слід керуватися постановою Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» № 1145 від 4 грудня 1981 р. (далі — постанова № 1145) та виданою щодо застосування цієї постанови Інструкцією Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» № 53-ВЛ від 14 травня 1982 р. (далі — Інструкція) в частині, що не суперечить Конституції та законам України.
Постановою № 1145 Ради Міністрів СРСР передбачено, що суміщення професій (посад) допускаєтьсяза згодою працівникапротягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно вигідно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.
Отже, суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи.
|
